Ещё детьми отец и мать
При сельской церкви в хоре пели,
Но почему-то вспоминать
Об этом вовсе не хотели …
Хотя просил я их не раз: -
Быть может, что-нибудь споёте?
В ответ лишь вежливый отказ, -
Как будто бы ни за, ни против …
Потом уж понял, повзрослев: -
Тогда им было не до песен,
Не тот звучал вокруг «напев»,
А для другого мир был «тесен».
Но всё же их услышал я!
Они на радостях запели,
Когда все вместе сыновья
Приехать в отчий дом сумели …
Притихли братья за столом,
Я, затаив дыханье, слушал.
В глазах туман, а в горле ком …-
Мне омывала песня душу!
Сливался в ней как будто стон,
Пронзивший сердце поначалу,
И мягкий, задушевный тон … -
Она как исповедь звучала!
О чём хотели рассказать
Их души этой дивной песней?
О том, что жизнь есть благодать
И нету ничего чудесней?
О том, как проливали кровь?
Как землю потом орошали?
Как приходила к ним любовь?
Как смерть и беды в дом стучали?
Врывалась в голоса печаль
И стройность пения терялась, -
Им бесконечно было жаль
Всего, что в памяти осталось …
Кругом бескрайние поля,
За горизонт - ковыль пушистый,
На зорьке – трели соловья
Да вкус полыни серебристой.
А за околицей села,
В зелёном поясе ограды,
Горят на солнце купола -
Душе великая отрада!
И дивный колокольный звон
Переполняет всю округу!
Зовёт к добру и миру он,
Из недруга ваяя друга
Он днём и ночью - глас живой,
Победный, радостный пасхальный,
Набатный звон, зовущий в бой,
И величавый, и печальный …
Звучит в нём радость по живым
И грусть по всем ушедшим в «дали»
Знакомым, близким и родным,
Что навсегда в сердца запали …
Как много памятных могил!..
Как манят росные рассветы!..
Как образ давней жизни мил!..
О, край родимый! Где ты? Где ты?
* * *
Хрипел отцовский баритон,
И материнский альт срывался …
Звучал как стон «Вечерний звон»,
А я слезу сдержать старался …
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
